Кривоозерська рада » Соціальна сфера » Культура
Українська | Русский | English
Головна Новини Доступ до публічної інформації

Культура

Ця розповідь про людину веселої вдачі, культармійця зі стажем Петра Михайловича Швеця із Курячих Лоз.
Народився він післявоєнного 1949 року найменшим сином в родині Михайла Швеця. Ще з раннього дитинства в малого Петра був неабиякий потяг до музики. Вже з третього класу грав на гармошці, а в п’ятому став учасником самодіяльного духового оркестру. Перший керівник М.Д. Колісніченко підбирав групу, але перші ази науки музики надав провідний спеціаліст І.А. Сандул. Згодом керівником оркестру став С.О. Ценарідзе. За його ініціативою Петра Швеця, якому тоді було всього 16 років, направили від колгоспу ім. Мічуріна на курси керівників самодіяльних духових оркестрів у м. Миколаїв.
Після закінчення цих курсів П. Швець переймає естафету від Ценарідзе і очолює групу нових музикантів з учнів школи та читає музику. У 1966 році Петро вступає до Київського училища ім. Глієра. Потім працював художнім керівником Будинку культури.
Коли настав час, був призваний до армії. Саме на військовій службі виник у хлопця задум написати пісню про рідне село. І от у 1971 році в жнивну пору у виконанні агітбригади сільського Будинку культури вперше прозвучала пісня про рідне село Курячі Лози, яка стала гімном для сільських трударів.
Петро Михайлович один із перших у районі організував вокально-інструментальний ансамбль. Згодом у цього ВІА були численні концерти до знаменних дат на сцені сільського Будинку культури, танці, пізніше дискотеки, постійні виїзди до сусідніх сіл із самодіяльними номерами.
Під керівництвом П. Швеця ансамбль був лауреатом районних та обласних – кущових конкурсів майстрів мистецтв сцени, за що неодноразово нагороджувався. В усіх концертах і конкурсних змаганнях поруч був надійний товариш, завідуючий Будинком культури Леонід Дмитрович Баштанюк.
Петро Михайлович зумів навчити чотири покоління музикантів духового оркестру. І нині сільський духовий оркестр популярний як в селі, так і далеко за межами району. Треба сказати, що Петро Михайлович грає на більшості народних та духових інструментах. А ще він — улюбленець баяна та труби.
Свого часу відомий громадський кореспондент районки С.О. Панасюк запропонував П.М. Швецю робити дописи до районної газети. І з 1971 року П. Швець є постійним дописувачем до нашої районної газети «Кривоозерщина». Написав більше ніж 200 заміток і оповідань.
В 70-х роках П.М. Швець разом з аматорами Курячелозівської сцени здійснили поїздку до Молдавської РСР на батьківщину батьків Івана Гуртового — керівника Кривоозерського підпілля. Концерт відбувся в м. Тирасполь. у Кривоозерському районному історико-краєзнавчому музеї зберігається фотографія тієї події.
У сімейному житті Петро Михайлович разом з дружиною Ольгою виховали двох синів, які мають свої сім’ї. Старший Валерій – актор українського драматичного театру ім. Василька в м. Одеса, постійно запрошується на зйомки художніх фільмів, які односельчани бачили по телебаченню. Менший – Олександр, продовжуючи батьківську справу, займається музикою.
Нині П.М. Швець перебуває на заслуженому відпочинку. Але його любов до музики немає віку. Він і досі очолює групу духовиків села.